Open Library - открытая библиотека учебной информации. Система охолодження

Призначення системи охолодження двигуна

Згорання робочої суміші в циліндрах супроводжується виділенням теплоти. Температура газів у камері згорання в момент горіння суміші перевищує 1000˚С, що викликає інтенсивний нагрів деталей двигуна і їх руйнування.

Система охолодження двигуна підтримує оптимальний тепловий режим, який забезпечує його найбільшу потужність, високу економічність та довговічність.

Існують повітряне і рідинне охолодження двигуна. Найбільшого поширення на автомобільних двигунах отримала рідинна система охолодження. Повітряне охолодження, як правило, застосовують на двигунах невеликої потужності.

Рідинна система охолодження

У рідинній системі охолодження надлишкове тепло відводиться від стінок циліндра і камери згоряння рідиною, яка заповнює сорочку охолодження блока і головки циліндрів

Автомобільні двигуни мають закриту рідинну систему охолодження з примусовою циркуляцією рідини під дією водяної помпи.

Будова такої системи охолодження показана на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Схема системи охолодження.

Охолоджена рідина із радіатора через термостат надходить до відцентрового насосу, а потім у водяну сорочку двигуна. З двигуна через патрубок рідина надходить у радіатор. Рідина в радіаторі охолоджується.

Термостат, встановлений у системі охолодження, пропускає рідину в радіатор лише при нагріві її до 80 ˚С та вище. При нижчій температурі вода із порожнини головки циліндрів 3 в обхід радіатора надходить у водяну помпу 4. Завдяки цьому прогрів двигуна прискорюється.

Термостат 14 підтримує заданий температурний режим двигуна, не допускаючи його переохолодження і перегріву.

Обігрів салону автомобіля здійснюється рухом рідини через радіатор обігріву салону 1 з порожнини головки циліндрів до водяного насосу 4. Циркуляція рідини залежить від положення крана 2 і не залежить від положення термостату, чим забезпечується обігрів салону навіть при прогріві двигуна.

Для компенсації зміни об’єму і тиску охолоджуючої рідини встановлений розширювальний бачок 8 з пробкою.

Елементи рідинної системи охолодження

Водяний насос

Водяний насос відцентрового типу призначений для створення циркуляції води в системі охолодження автомобільного двигуна.

Шків 9 (рис.1.2) встановлений на вал 5, який тримається в дворядному кульковому підшипнику 8. Підшипник без внутрішньої обойми, роль обойми виконує вал насосу.

Рис. 1.2. Насос охолоджуючої рідини

Крильчатка 4 при обертанні створює тиск рідини. До крильчатки притискається сальник 6. Для запобігання попадання рідини в підшипник 8 при пошкодженні сальника, в корпусі під підшипником є зливний отвір.

Для злиття осьового навантаження з валу в крильчатці зроблені два отвори, завдяки яким з'єднуються порожнини з двох сторін крильчатки і вирівнюють тиск рідини на крильчатку.

Термостат і жалюзі

Термостат - це автоматичний клапан, який сприяє прискоренню прогріву двигуна. Встановлюється термостат на виході рідини із сорочок охолодження головок циліндрів або впускного трубопроводу двигуна.

Термостати з твердим наповнювачем випускаються з різними температурами початку відкриття основного клапану 80-90 ˚С.

При проміжних значеннях температури рідина циркулює по великому і малому колах.

Додаткове регулювання температурного режиму в системі охолодження може здійснюватись за допомогою жалюзі. Жалюзі 10 встановлюються перед радіатором і регулюються вручну або автоматично.

Радіатор

Радіатор призначений для охолодження гарячої води, яка виходить із сорочки охолодження двигуна.

Радіатор складається із двох бачків, з”єднаних між собою трьома-чотирма рядами латунних або алюмінієвих трубок. Поперечно розміщені пластини надають радіатору жорсткість та збільшують поверхню охолодження. Бачки радіаторів можуть бути латунними або пластмасовими.

Пробка

Пробка розширювального бачка (рис. 1.3) має випускний клапан 4, який відкривається від тиску пару 0,012 МПа, завдяки чому підвищується температура закипання рідини до 110 ˚С. При охолодженні тиск рідини в системі знижується і через впускний клапан 2 в систему підсмоктується повітря, чим запобігається стискання радіатора зовнішнім повітрям. Початок відкриття впускного клапана становить 0,3-1,3 кПа.

Рис.1.3. Пробка розширювального бачка

Вентилятор

Вентилятор призначений для підвищення швидкості і кількості повітря, яке проходить через радіатор. При механічному приводі вентилятор встановлюють за радіатором на валу водяної помпи. При електричному приводі вентилятор може встановлюватись як за, так і перед радіатором.

Охолоджуюча рідина.

В холодну пору року в систему охолодження необхідно заливати низькозамерзаючу рідину – тосол, антифриз. Тосол 40, тосол 65 мають температуру замерзання –40 або –65 ˚С та є сумішшю етиленгліколю, води та різних присадок.

Для захисту металу від корозії, яку викликає етиленгліколь, в низькотемпературні рідини добавляють спеціальні присадки. Ці рідини отруйні, а тому вимагають обережного ставлення до них. При потраплянні їх в організм людини можлива втрата зору і навіть смерть. Застосування води в сучасних системах охолодження допускається в особливих випадках і короткочасно.

Ї

Порядок проведення роботи

infopedia.su

Система охолодження.

Дом Система охолодження.

просмотров - 429

Тема 5.

Контрольні питання

1. Призначення і будова клапанів, сідел клапанів.

2. Призначення напрямних втулок і пружин клапанів. З'єднання клапанів з пружинами.

3. Тепловий зазор в ГРМ і його вплив на роботу двигуна.

4. Призначення, будова і робота мех-му обертання випускного клапана.

5. Поняття фаз газорозподілу і їх вплив на роботу двигуна.

Заняття 1.

План.

1. Призначення і типи систем охолодження. Вплив на роботу двигуна надмірного або недостатнього охолодження.

2. Загальна будова та робота рідинної системи охолодження вивчаємих двигунів. Споссоби підтримання постійного теплового режиму двигуна. Охолоджуючі рідини.

3. Призначення, будова та робота гідромуфти двигуна КамАЗ-740.

Д/3

§ 23-24 §24-26 ст.67-74 [1] ст.64-70 [2]

Система охолодження дизеля Камаз-740:

I — шків колінчатого вала; 2 — нижній бачок;

3 — жалюзі; 4 — радіатор; 5 — гідромуфта привода вентилятора; 6 — пропускний патрубок;

7 — нагнітальний патрубок; 8 — верхній бачок;

9 — верхній патрубок; 10 — термостат;

11 — водорозподільна коробка;

12 — сполучна труба; 13 — трубка, що підводить; 14 - права водяна труба; 15 - трубка, що відводить; 16 - впускний колектор;

17 - датчик контрольної лампи перегріву рідини;

18 - розширювальний бачок;

19 — горловина з герметизирующей пробкою;

20 — пробка із клапанами; 21 — трубка, що відводить, від компресора; 22 - трубка, що відводить, лівої водяної труби; 23 - компресор;

24 - ліва водяна труба; 25 - кришка головки;

26 головка циліндра; 27- водяний насос;

28 зливальний кран

Теплота в двигунах відводиться двома способами: рідинною - рідинна сист. охол. або повітрям - повітряна сист. охол. Ці системи відводять 25-35% теплоти, яка виділяється під час згоряння палива.

Нормальний темпер, режим забезпечує оптимальну роботу двигуна, і не повинœен змінюватись в залежності від темпер, оточуючого середовища і навантаження двигуна.

Переохолодження двигуна приводить до погіршення сумішеутворення, збільшення втрат теплоти через стінки циліндра двигуна і на тертя, підвищення інтенс. зношення порш. кілець, поршнів і циліндрів.

Підвищення темпер, режиму приводить до перегріву деталей, розрідження мастильного матеріалу, що підвищує тертя і знос деталей, а також небезпеку заклинювання поршнів в циліндрах і виходу двигуна з ладу.

2. Система охолодження автомобільного двигунаскл. з водяної сорочки, радіатора, вентилятора, термостата͵ насоса з крильчаткою, відвідного і підвідного патрубків, ппасса привода вентилятора або гідромуфти (КамАЗ), датчика вказівника температури рідини, зливних кранів, розшир, бачка.

Під час роботи двигуна охол. рідина нагрів, і подається насосом в радіатор, де вона охолоджується, а далі знову поступає в сорочку охолодне, двигуна.

Стоит сказать, что для надійної роботи двигуна необх. щоб охол. рідина постійно циркулювала по замкнутому колу двигун-радіатор-двигун.

Рідина може циркулювати по малому колу, минаючи радіатор (непрогрітий двигун, термостат закритий) або по великому колу, поступаючи в радіатор (прогрітий двигун, термостат відкритий).

Рідиннасорочка двигуна скл. з сорочки блок-картера і сорочки головки циліндрів, з'єднаних між собою отворами. Крильчатка відцентрового насоса і вентилятор приводяться в дію клиновим пасом від шківа колінчастого вала. При обертанні крильчатки насоса охолоджуюча рідина нагнітається в розподільну трубку яка розміщена в головці циліндрів. Через отвори в трубці рідина направляється до патрубків випускних клапанів, завдяки чому охолоджуються найбільш нагріті частини головки циліндрів і блок-картера. Нагріта рідина відходить в верхній відвідниий патрубок.

Якщо термостат закритий, то по перепускному шлангу рідина знову поступає до насоса.

Привідкритому термостаті охол. рідина проходить в верхній бачок радіатора, перетікаючи по трубках поступає в нижній бачок радіатора. Охолоджена рідина по нижньому патрубку поступає до насоса.

Двигуни автомобілів ГАЗ, ЗІЛ, МАЗ, КамАЗ мають закриту рідинну сист. охол. з примусовою циркуляцією рідини, яка створюється відцентровим насосом.

Охол. рідина від насоса подається в лівий і правий ряди блока циліндрів.

Сорочка охолодження компресора гнучкими шлангами постійно з'єднана з системою охолодж. двигуна.

Радіатор опалювач з'єднаний трубками з сист. охол. двигуна, і вкл. в роботу за допомогою крана.

При прогріві двигуна після пуску поки темпер, рідини в сист. охол. нижче 346К (73°С) вона не поступає в радіатор, тому що термостат закритий.

При цьому до водяного насоса рідина подається по перепускному шлангу.

При роботі двигуна значна кількість охол. рідини подається до найбільш нагрітих місць -патрубків випускних клапанів і гнізд свічок запалення .

В головках блока охолоджуюча рідина рухається в поздовжньому напрямку від заднього торця до переднього.

Тепла рідина, яка проходить по сорочці впускного трубопроводу нагріває горючу суміш, яка поступає з карбюратора, що покращує сумішоутворення.

Необхідно слідкувати за тим, щоб рівень рідини в радіаторі не опускався нижче норми, тому що при недостатній її кількості двигун перегрівається.

Особливістю системи охол. двигуна ЯМЗ-236 є розміщення насоса і його привода не об'єднаного вентилятором, як у більшості двигунів.

Крім того, кожна головка циліндрів має водозбірний трубопровід з окремим термостатом.

Коробки термостатів лівого і правого ряду цилінддрів з'єднані між собою трубками.

Якщо двигун не прогрітий, то рідина яка забирається насосом з нижнього бачка радіатора подається в сорочку охолодження блока циліндрів, омиває гільзи і поступає в головки циліндрів до найбільш нагрітих місць - випускних клапанів і стаканів форсунок.Далі рідина поступає в водозбірні поводи з термостатами. Оскільки вони закриті, то охол. рідина по з'єднувальній і перепускній трубках повертається в насос (мале коло циркуляції). При збільшенні температури до 343°К (70°С) клапани термостатів починають відкриватись (повністю відкриваюься при 358°К (85°С) і охол. рідина двома потоками поступає в радіатор (велике коло циркуляції).

Читайте также

oplib.ru

Система охолодження.

Транспорт Система охолодження.

просмотров - 328

Тема 5.

Заняття 1.

План.

1. Призначення і типи систем охолодження. Вплив на роботу двигуна надмірного або недостатнього охолодження.

2. Загальна будова та робота рідинної системи охолодження двигунів, що вивчаються. Способи підтримання постійного теплового режиму двигуна. Охолоджуючі рідини.

3. Призначення, будова та робота гідромуфти двигуна КамАЗ-740.

Д/3

§ 23-24 §24-26 ст.67-74 [1] ст.64-70 [2]

Система охолодження дизеля КамАЗ-740:

1 – шків колінчатого вала; 2 – нижній бачок; 3 – жалюзі; 4 – радіатор; 5 – гідромуфта привода вентилятора; 6 – пропускний патрубок; 7 – нагнітальний патрубок; 8 – верхній бачок; 9 – верхній патрубок; 10 – термостат; 11 – водорозподільна коробка; 12 – сполучна труба; 13 – трубка, що підводить; 14 – права водяна труба; 15 – трубка, що відводить; 16 – впускний колектор; 17 – датчик контрольної лампи перегріву рідини; 18 – розширювальний бачок; 19 – горловина з герметизованою пробкою; 20 – пробка із клапанами; 21 – трубка, що відводить, від компресора; 22 – трубка, що відводить, лівої водяної труби; 23 – компресор; 24 – ліва водяна труба; 25 – кришка головки; 26 – головка циліндра; 27 – водяний насос; 28 – зливальний кран

1. Система охолодженняпризначена для примусового відводу від деталей двигуна надлишкової теплоти і передачі її оточуючому середовищу, а також для підтримання оптимального теплового режиму двигуна.

Теплота в двигунах відводиться двома способами: рідинною - рідинна система охолодження або повітрям - повітряна система охолодження. Ці системи відводять 25-35% теплоти, яка виділяється під час згоряння палива.

Нормальний температурний режим забезпечує оптимальну роботу двигуна, і не повинœен змінюватись в залежності від температури оточуючого середовища і навантаження двигуна.

Переохолодження двигуна приводить до погіршення сумішоутворення, збільшення втрат теплоти через стінки циліндра двигуна і на тертя, підвищення інтенсивності зношення поршневих кілець, поршнів і циліндрів.

Підвищення температурного режиму приводить до перегріву деталей, розрідження мастильного матеріалу, що підвищує тертя і знос деталей, а також небезпеку заклинювання поршнів в циліндрах і виходу двигуна з ладу.

2. Система охолодження автомобільного двигунаскладається з водяної сорочки, радіатора, вентилятора, термостата͵ насоса з крильчаткою, відвідного і підвідного патрубків, паса привода вентилятора або гідромуфти (КамАЗ), датчика вказівника температури рідини, зливних кранів, розширювального бачка.

Під час роботи двигуна охолоджувальна рідина нагрівається і подається насосом в радіатор, де вона охолоджується, а далі знову поступає в сорочку охолодження двигуна.

Стоит сказать, что для надійної роботи двигуна необхідно, щоб охолоджувальна рідина постійно циркулювала по замкнутому колу двигун – радіатор – двигун .

Рідина може циркулювати по малому колу, минаючи радіатор (непрогрітий двигун, термостат закритий) або по великому колу, поступаючи в радіатор (прогрітий двигун, термостат відкритий).

Рідиннасорочка двигуна складається з сорочки блок-картера і сорочки головки циліндрів, з'єднаних між собою отворами. Крильчатка відцентрового насоса і вентилятор приводяться в дію клиновим пасом від шківа колінчастого вала. При обертанні крильчатки насоса охолоджуюча рідина нагнітається в розподільну трубку яка розміщена в головці циліндрів. Через отвори в трубці рідина направляється до патрубків випускних клапанів, завдяки чому охолоджуються найбільш нагріті частини головки циліндрів і блок-картера. Нагріта рідина відходить в верхній відвідний патрубок. Якщо термостат закритий, то по перепускному шлангу рідина знову поступає до насоса. Привідкритому термостаті охолоджувальна рідина проходить в верхній бачок радіатора, перетікаючи по трубках поступає в нижній бачок радіатора. Охолоджена рідина по нижньому патрубку поступає до насоса.

Двигуни автомобілів ГАЗ, ЗІЛ, МАЗ, КамАЗ мають закриту рідинну систему охолодження з примусовою циркуляцією рідини, яка створюється відцентровим насосом.

Охолоджувальна рідина від насоса подається в лівий і правий ряди блока циліндрів.

Сорочка охолодження компресора гнучкими шлангами постійно з'єднана з системою охолодження двигуна.

Радіатор опалювач з'єднаний трубками з системою охолодження двигуна, і вмикається в роботу за допомогою крана.

При прогріві двигуна після пуску поки температура рідини в системі охолодження нижче 346К (73°С) вона не поступає в радіатор, тому що термостат закритий.

При цьому до водяного насоса рідина подається по перепускному шлангу.

При роботі двигуна значна кількість охолоджувальної рідини подається до найбільш нагрітих місць - патрубків випускних клапанів і гнізд свічок запалення .

В головках блока охолоджуюча рідина рухається в поздовжньому напрямку від заднього торця до переднього.

Тепла рідина, яка проходить по сорочці впускного трубопроводу нагріває горючу суміш, яка поступає з карбюратора, що покращує сумішоутворення.

Необхідно слідкувати за тим, щоб рівень рідини в радіаторі не опускався нижче норми, тому що при недостатній її кількості двигун перегрівається.

Особливістю системи охолодження двигуна ЯМЗ-236 є розміщення насоса і його привода не об'єднаного вентилятором, як у більшості двигунів.

Крім того, кожна головка циліндрів має водозбірний трубопровід з окремим термостатом.

Коробки термостатів лівого і правого ряду циліндрів з'єднані між собою трубками.

Якщо двигун не прогрітий, то рідина яка забирається насосом з нижнього бачка радіатора подається в сорочку охолодження блока циліндрів, омиває гільзи і поступає в головки циліндрів до найбільш нагрітих місць - випускних клапанів і стаканів форсунок. Далі рідина поступає в водозбірні поводи з термостатами. Оскільки вони закриті, то охолоджувальна рідина по з'єднувальній і перепускній трубках повертається в насос (мале коло циркуляції). При збільшенні температури до 343°К (70°С) клапани термостатів починають відкриватись (повністю відкриваються при 358°К (85°С) і охолоджувальна рідина двома потоками поступає в радіатор (велике коло циркуляції).

Читайте также

oplib.ru

Рідинна система охолодження.

Количество просмотров публикации Рідинна система охолодження. - 148

Рідинна система охолодження складається з двох контурів: рідинного, заповненого проміжним теплоносієм, і повітряного.

Рідинна система забезпечує примусову циркуляцію рідини і нормальне функціонування теплоносія. Повітряна система створює і регулює натиск охолоджуючого повітря.

Загальним агрегатом для рідинного і повітряного трактів є радіатор, в якому відбувається розсіювання основної кількості теплоти, що відводиться від двигуна.

Конструктивна схема і площа прохідних перетинів рідинної системи повинні забезпечити можливість інтенсивної циркуляції охолоджуючої рідини, достатньою для ефективного і рівномірного охолодження найбільш нагрітих деталей двигуна.

У транспортних двигунах застосовуються системи охолодження тільки з примусовою циркуляцією, створюваної насосами, що приводяться від колінчастого вала двигуна. Основний контур циркуляції охолоджуючої рідини в двигунах включає водяні сорочки, розташовані навколо циліндрів і в голівці навколо камер згоряння, канали для проходу рідини в радіаторі, з'єднувальні трубопроводи і водяний насос. Рідкий теплоносій забезпечує безперервне відведення заданої кількості теплоти від деталей двигуна.

Ефективність роботи рідинного контуру визначається інтенсивністю циркуляції проміжного теплоносія. Зі збільшенням швидкості руху рідкості підвищується турбулентність потоку, значно зростає коефіцієнт тепловіддачі і поліпшуються умови охолодження деталей. Максимальне використання можливостей примусової циркуляції досягається при раціональній конструкції рідинної системи.

Для запобігання системи від надмірного підвищення або зниження тиску, які спостерігаються при коливанні температури теплоносія, рідинної контур зазвичай з'єднується з атмосферою, тобто виконується неізольованим.

Неізольовані рідинні системи можуть бути відкритими або закритими.

Закрита система з атмосферою повідомляється за з'єднується парового і повітряного клапанів, розташованих в пробці, герметично закриває рідинної контур (Мал. 1).

Мал. 1. Пробка радіатора:

а - при підвищеному тиску в системі; б - при пониженому тиску в системі;

1 - паровий клапан; 2 - повітряний клапан.

У двигунах відкриті системи не застосовуються з причини значних втрат охолоджуючої рідини внаслідок природного випаровування і кипіння при перегріві двигуна. Крім того, при роботі в гірських умовах закипання рідини у відкритій системі охолодження є однією з причин, що знижують надійність роботи двигуна.

У закритих системах гранична температура охолоджуючої рідини, обумовлена можливістю її закипання, може бути підвищена при відповідному підвищенні тиску в системі.

Важливою перевагою закритої системи є менша небезпека виникнення кавітації, яка сприяє перегріву двигуна, прискореному зносу і руйнування деталей, розташованих в зоні кавітації.

Стоит сказать, что для нормальної роботи системи охолодження необхідно, щоб тиск у будь-якій точці рідинної системи перевищував тиск насиченої пари не менше ніж на 10-15%. Таке перевищення називається кавітаційним запасом.

Надмірне підвищення або зниження тиску в закритій системі обмежується паровим і повітряним клапанами. Коли тиск у системі перевищує розрахункове, відкривається паровий клапан, і пар з системи виходить в атмосферу, в результаті тиск у системі знижується. При охолодженні рідини в системі створюється розрідження, яке може бути причиною зминання тонкостінних трубок під дією атмосферного тиску. Небезпеку такого руйнування запобігає повітряний клапан, який при зниженні тиску в системі на 6-13 кПа нижче атмосферного відкривається, з'єднуючи систему з атмосферою, і зниження тиску в системі припиняється.

Підвищення ефективності і надійності системи охолодження може бути досягнуто установкою у верхню частину дренажно-компенсаційного контуру розширювального бачка, за допомогою якого компенсується зміна об'єму рідини в основному контурі. У основний контур відводиться і конденсується пара з верхніх точок сорочки охолодження і радіатора.

В даний час в автомобільних двигунах набули поширення повністю герметичні (запаяні) системи охолодження, заповнені спеціальною рідиною, що охолоджує. Такі системи відрізняються високою експлуатаційною надійністю.

Надійність роботи двигунів багато в чому залежить від стану системи охолодження і якості охолоджуючої рідини, яка повинна відповідати певним вимогам.

Охолоджуюча рідина має високу температуру кипіння, низьку температуру замерзання, володіє певною в'язкістю, не повинна допускати корозії з дотичними з нею металами, руйнувати гумові вироби, має високу питому теплоємність і малу здатність до утворення накипу.

Охолоджуюча рідина повинна мати низьку вартість, бути безпечною в пожежному відношенні і нешкідлива для здоров'я людини.

Вода має найвищу з усіх рідин питому теплоємність, низьку в'язкість, а також досить високу температуру кипіння при тиску 0,11 - 0,12 МПа в закритих системах охолодження. Вода негорюча, практично доступна в будь-яких кількостях, має низьку вартість, нейтральну реакцію і нешкідлива для здоров'я людини.

Однак воді властиві і деякі недоліки. Вода може містити домішки у вигляді дрібних зважених часток розчинœених газів і солей, які відкладаються на омиваних гарячих поверхнях систем охолодження у вигляді шару накипу. При цьому знижується теплопровідність і настає різке порушення теплового режиму двигуна.

Антифриз - відповідна концентрація суміші води з етиленгликолем. Температура замерзання антифризу марки 40 не перевищує 233 К, а температура замерзання антифризу марки 65 не вище 338 К.

Експлуатація двигунів із застосуванням антифризів має ряд особливостей, викликаних специфічними властивостями етиленгліколю.

При выкопана (випаровуванні) охолоджуючої рідини в систему охолодження необхідно додавати воду, оскільки температура кипіння етиленгликолю і води відповідно дорівнює 470,5 і 373 К. Температурний коефіцієнт об'ємного розширення етіленгликолевих антифризів більше, ніж у води, тому систему охолодження необхідно заповнювати не підігрітим антифризом об'ємом меншим, ніж обсяг води (при використанні антифризу марки 40 на 5-6%, при використанні марки 65 на 6-8%). Этиленгликоль та його водні розчини дуже отруйні.

ТОСОЛ представляє собою водний розчин етиленгликолю і різних присадок. У системах охолодження автомобілів ВАЗ, КамАЗ і інших застосовуються ТОСОЛ-А 40 і ТОСОЛ-А 65 з температурою замерзання відповідно не вище 193 та 208 К.

При температурі нижче температури замерзання ТОСОЛ перетворюється не в лід, а в густу масу, що не викликає пошкодження радіатора і блоку циліндрів, крім того, ТОСОЛ володіє антикорозійними властивостями.

referatwork.ru

• 
  Устройство и эксплуатация автомобиля
• 
  Ремонт гпм
• 
  Тахометр и спидометр
• 
  Устройство блока цилиндров
• 
  Правила погрузочно разгрузочных работ
• 
  Закалка отпуск отжиг нормализация
• 
  Маз схема кпп
• 
  Стол электромонтажника сэ 01
• 
  Цементирование металла
• 
  Эксплуатация аккумуляторных батарей
• 
  Расчет анкера на вырыв из бетона